22.07.1879 – 06.08.1942 -
писатель, врач, педагог, общественный
деятель, член благотворительного общества.
Он основал детский приют
«Дом сирот» в 1911 году.
Всё ближе смерть, фашисты рядом с Польшей.
И для евреев гетто – приговор.
- Бегите, Януш, выхода нет больше
Фашист похитит вашу жизнь, как вор!
- Я не оставлю «Дом сирот» сиротству,
Я нужен детям, не могу бежать.
По Божьему закону первородства
Благословенья мне принадлежат.
Он – врач, он – педагог, ещё писатель -
Януш Корчак - отец детей сирот.
За выбор свой возможно он заплатит,-
Евреев гонят в шею, словно скот.
Кресты с крючками высятся над Польшей
И «Дом сирот» в их гетто заключён.
- Бегите, Януш, выхода нет больше!
- Я врач! Должны быть дети все с врачом.
Вот погрузили и детей в вагоны
Отправить в лагерь. Офицер СС
Спросил, поправив вдруг свои погоны,
Взглянув тревожно на фашистский крест.
- Про короля вы, книгу написали?
Её я с детства очень полюбил.
И я хочу, чтоб вы свободным стали,
Бегите же быстрее, что есть сил.
- А дети как же?
- А они поедут.
- Тогда и я от них не убегу,
Мы вместе поскитаемся по свету.
Не все мерзавцы, быть им не могу.
Путь назначения у них концлагерь.
«Евреи – топливо для огненных печей» -
И приговор, задуманный в рейхстаге
Исполнится через немного дней.
А над Треблинкой дым и запах смрада,
И очереди к камерам-печам.
Работники-каратели, как с ада,
Но что бездушным этим палачам?!
И Януш шёл, держа двух самых младших,
Рассказывая сказки тихо им.
Он мог бежать, но всё решил иначе.
Детей любил он, ими был любим.
И каждый шаг до камеры той жуткой
Старался он детей не испугать,
Желая им в последние минутки
В хорошей сказке веру передать.
Он говорил: - «Ребёнок – это праздник.
Люби его таким, какой он есть.
Общайся с ним, ведь это так прекрасно,
Прими его, сочти себе за честь».
Как просто кажется – три раза отказался
Спасти себя ради чужих детей.
Он принял их, он верный им остался
До самого конца, не избежав скорбей.
Нет более любви, кто жизнь свою положит.
Жизнь за других, как сделал сам Христос.
Он на руках Своих, как Януш тоже,
За нас людей крест на Голгофу нёс.
Людские подвиги мне сокрушают душу
И хочется без пользы не прожить.
Не эгоисткой быть – полезной, нужной
И послужить кому-то, послужить.
Ирина Шилова,
Пермь
Задавать себе вопросы - это хорошо.
Прочитано 1324 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ирочка, Ваш стих сокрушил мою душу, до слез, а то, что Вы своими стихами служите людям - не вызывает никакого сомнения!!! Да прибудет на Вас благодать на благодать Господа нашего Иисуса Христа во все дни Вашей жизни!!! Комментарий автора: Поступок этого человека сокрушил и меня. Я верю, что хороших людей всё же больше. За добрые слова и отзыв сердечно благодарю!
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
