Бесчувствие
Инок59
Жестокий мир, увы, жестокий век,
Царит звезда над миром одиночества.
На сердце хладный камень в душах снег,
И выть от скорби равнодушья хочется.
Как часто в склепах зарешёченных квартир,
Порою имени не ведаем соседа.
Работа, телевизор, дом…замкнулся мир,
В глубоком кресле, под объятьем пледа.
Общенье заменяет интернет,
Бездушное творенье человека.
Флюиды глаз он не заменит, нет,
Живые чувства…пережитки века???
На крик пронзительный спасите!!! Тишина,
Дрожат от страха подлые личины.
Идёт кровавая, бесчувствия война,
Кто от беды прикроет наши спины?
Кто состраданием объемлет грусть твою,
Сонм чувств взлелея выплеснет наружу.
Протянет руку дружбы на краю,
Духовный мир, неловко не разрушив.
Кто всё поймёт без глупых, лишних слов,
Когда подушка залита слезами.
Когда кошмарный бред неясных снов,
Домокловым мечом над головами.
Когда суицидальная тоска,
Маниакальным грезится призывом.
Кто молвит, брат держи, моя рука,
И отведёт от шага над обрывом.
Где спайка душ, где ожиданье встреч?
Неясных чувств томительная нега.
Когда мгновения так хочется сберечь,
От времени стремительного бега.
Бесчувствие кровавая стезя,
Плодит как бездуховность метастазы.
Поверь мне допускать её нельзя,
Страшнее в мире не найдёшь заразы.
Общения живого жажди плен,
Оно развеет страхи и печали.
Узнаешь вкус и радость перемен,
И вновь поманят солнечные дали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
